В Україні щонайменше 5% українців інфіковані гепатитом С та 1,5% — гепатитом В.
Гепатит — це запалення печінки, як правило, вірусної природи. Втім, окрім вірусів, гепатити також можуть бути спричинені деякими інфекційними і аутоімунними захворюваннями, дією токсичних речовин (алкоголю, наркотичних препаратів), а іноді – ліків.
Розрізняють п’ять типів вірусів гепатиту: А, В, С, D і Е. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, 90% людей із вірусними гепатитами не знають про своє захворювання.
Найнебезпечніші – гепатити В і С, адже вони найчастіше призводять до цирозу та раку печінки. 354 мільйони людей у світі живуть з гепатитом В або С, і кожні 30 секунд хтось вмирає через спричинені цими вірусами захворювання.
Віруси гепатиту А та Е передаються, коли неінфікована людина вживає продукти або воду, забруднені фекаліями інфікованої. Наприклад, якщо людина із гепатитом не дотримується гігієни рук і готує їжу для інших. Отже, щоби уникнути інфікування вірусами гепатиту А та Е, потрібно дотримуватися правил особистої гігієни, вживати термічно оброблену їжу, добре мити овочі, фрукти, ягоди й зелень, кип’ятити воду і не пити з відкритих джерел.
Найкращою профілактикою гепатиту А є вакцинація. Для забезпечення тривалого захисту протягом 5–8 років потрібні дві дози вакцини.
Інфікування вірусами гепатиту В, С і D відбувається через контакт слизових оболонок або пошкодженої шкіри з рідинами організму (переважно кров’ю) інфікованої людини. Це може відбуватися під час незахищеного сексу, медичних і косметологічних процедур із використанням забруднених інструментів (хірургічні операції, стоматологічні втручання, гемодіаліз, татуювання, манікюр тощо); вживання наркотиків; спільного використання індивідуальних засобів гігієни (зубних щіток, лез для гоління тощо). Можливе також вертикальне передавання від матері до дитини.
Вакцини проти вірусного гепатиту С немає, тому, щоби уникнути інфікування потрібно застосовувати бар’єрні контрацептиви (презервативи); користуватися засобами разового (голки, крапельні системи, гінекологічні оглядові дзеркала тощо) та індивідуального (зубні щітки, леза для гоління, контактні лінзи) призначення; уникати контакту з біологічними рідинами інших людей; якщо інструмент – багаторазового використання (манікюрний, стоматологічний, хірургічний, лабораторний, інструмент для пірсингу, татуажу тощо) – належним чином його обробляти та, за можливості, стежити, щоб інструмент пройшов належну обробку.