Як повідомляють у ДУ «Волинський ОЦКПХ МОЗ» у травні під час лабораторних ПЛР-досліджень кліщів, зібраних на території Горохівської ТГ, виділили ДНК збудника туляремії. Захворювання для цієї місцевості є характерним з середини минулого століття. Тобто, вона є ензоотичною щодо туляремії.
Ще однією такою територією впродовж 20 років є Любешівський район. Всього на Волині близько 80 ензоотичних населених пунктів щодо туляремії.
Ще однією такою недугою є лептоспіроз, котрий в області реєструють майже на всій території. Захворюваність також є спорадичною. За останні 5 років зареєстровано 10 випадків лептоспірозу серед людей (найбільше – у Луцькому районі).
Інфікування людини відбувається при контактуванні із зовнішнім середовищем (переважно, водою відкритих водойм, забрудненою виділеннями гризунів), при контактом з гризунами-носіями збудників зооантропонозів у природі та через укуси кровососних комах.
— забезпечити відповідний захист від гризунів місць проживання людей та особливо джерел водопостачання;
— проводити дератизацію приміщень та максимально захищати харчові продукти і воду від проникнення гризунів.
— у жодному разі не використовувати воду з відкритих водойм для пиття, миття овочів, фруктів, а особливо для приготування їжі на природі;
— під час сільськогосподарських робіт та перебуванні біля водойм використовувати засоби індивідуального захисту.
– до збудників лептоспірозу – у 10 випадках (матеріал з Горохівського, Ковельського, Іваничівського, Луцького, Любомльського і Старовижівського районів);
– до збудників туляремії – у 6 випадках (з Горохівського, Ковельського, Локачинського і Старовижівського районів)*.
* назви районів вказані за адміністративно-територіальним устроєм Волинської області до реформи 2020-го року