Правильна техніка проведення щеплень надзвичайно важлива, оскільки дозволяє запобігти небажаним ефектам та ускладненням після процедури.
Небажано вводити будь-які вакцини внутрішньосудинно, адже це значно підвищує ризик алергічних реакцій. Як місце введення вакцини зараз не використовується підлопаткова ділянка. Також давно не застосовується вакцинація в сідницю, адже у сідничний м’яз при проведенні внутрішньом’язової ін’єкції потрапити важко. Також у цій ділянці багато підшкірного жиру, а вакцина, введена в підшкірно-жирову клітковину, частіше спричиняє почервоніння, набряк та біль. Також підвищується ризик потрапити у важливий нерв та ризик утворення інфільтрату/абсцесу. Введені в сідницю дози вакцини від гепатиту В чи сказу взагалі не зараховуються (тобто вакцина не вважається введеною, а людина – вакцинованою).
Що важливо знати усім про введення вакцин?
Підшкірно вводяться всі ін’єкційні живі вакцини – КПК (вакцина від кору, епідемічного паротиту, краснухи), КПКВ (4-рьохкомпонентна вакцина від кору, паротиту, краснухи, вітрянки), вакцина від вітрянки, жовтої лихоманки. Також допустиме підшкірне введення інактивованої вакцини від поліомієліту (ІПВ) та від грипу (Ваксігрип тетра).
Кут нахилу голки – 45 градусів. Вакцину вводять у середню третину передньо-латеральної поверхні стегна дітям до 12 місяців чи в ділянку над трицепсом (середина плеча) дітям, старшим 1 року та дорослим.
Оскільки підшкірно вводяться живі вакцини, які чутливі до антисептиків та високої температури зовнішнього середовища, безпосередньо перед ін’єкцією слід почекати кілька секунд, щоб вивітрився спирт, яким обробляється шкіра в місці введення. Якщо шкіра в місці запланованої ін’єкції не виглядає здоровою (набрякла, ущільнена, почервоніла), то слід вибрати альтернативне місце для уколу.
Шкіра у місці уколу береться в складку. Якщо в дорослого дуже добре розвинена підшкірно-жирова клітковина, то голка вводиться під кутом менше 90 градусів. У дітей та осіб із недостатньо вираженим підшкірним жировим шаром необхідно зберігати кут 45 градусів. Голка вводиться на 2/3 довжини.
Внутрішньом’язово вводяться усі вбиті, рекомбінантні, кон’юговані, комбіновані вакцини та анатоксини.
Дітям до 3 років внутрішньом’язово вакцини вводяться в середню третину передньо-латеральноі ділянки стегна під кутом 90 градусів. Дітям після 3-х років – у дельтоподібний м’яз плеча під кутом 90 градусів. Важливо звернути увагу на те, як добре розвинені м’язи у дитини певного віку та на можливі супутні стани. Наприклад, у худорлявих дітей, які мають погано розвинені м’язи плечей чи ураження шкіри (наприклад, рубці чи наслідки опіків, гемангіоми, невуси чи дерматологічні проблеми) укол можна зробити в ділянку стегна (навіть якщо дитина старша 3-х років). І навпаки, якщо дитина досягла 12 місячного віку і має достатню м’язову масу плечей, то може свої дози вакцини отримати у дельтоподібні ділянки. При необхідності введення кількох різних вакцин (наприклад, АКДП, ІПВ, вакцина від гепатиту В та КПК) одночасно можна використовувати як передньо-латеральні ділянки стегон так і дельтоподібні м’язи обох рук для ін’єкцій.
Дорослим внутрішньом’язово вакцини вводяться в дельтоподібний м’яз плеча під кутом 90 градусів.
Отже, внутрішньом’язово вводиться АКДП, АаКДП, АДП, АДП-м, ІПВ, вакцина від гепатиту В, гемофільноі інфекції. Також в/м вводиться вакцина від сказу, гепатиту А (хаврикс), пневмокока (синфлорикс, превенар-13), менінгокока (менактра, бексеро), папіломавірусної інфекціі (церварікс, гардасил), грипу, вакцина від кліщового енцефаліту та черевного тифу.
Якщо йдеться про комбіновані вакцини європейського виробництва (інфанрикс ІПВ, інфанрикс гекса, гексаксим, пентаксим, тетраксим, бустрикс, адасел), то вони теж вводяться лише внутрішньом’язово.
Єдина вакцина, що вводиться внутрішньошкірно – БЦЖ. Дозу БЦЖ (живої ослабленої вакцини для профілактики туберкульозу) дитина має отримати у пологовому будинку. Оскільки в Україні значно поширена ця небезпечна інфекція, отримати свою дозу вакцини від туберкульозу дітям необхідно якнайшвидше. Як правило, її роблять на 3 добу після народження. Якщо з пенвої причини дитина не отримала щеплення в пологовому будинку, її необхідно в найкоротший термін вакцинувати в пункті щеплення за місцем проживання.
Вакцина БЦЖ вводиться внутрішньошкірно на межі верхньої і середньої третини зовнішньої поверхні лівого плеча. Кут введення голки – 5 градусів, тобто голка «лежить» майже паралельно до шкіри плеча. Шкіру перед ін’єкцією НЕ слід обробляти антисептиком. Після повільного введення вакцини, повинна з’явитися папула («апельсинова шкірка»), яка зникне впродовж 20 хвилин.
Вакцину БЦЖ отримують всі новонароджені, які не мають імунодефіциту, ВІЛ-інфекції (а також якщо їхні матері не страждали від ВІЛ чи туберкульозу під час вагітності й пологів), іншої важкої патології чи важать більше 2 кг. Дітки старшого віку, які не отримали вакцину від туберкульозу в пологовому будинку, вакцинуються в пункті щеплень за місцем проживання після негативного результату проби Манту.
Малятам до 1 року вводять 0,05 мл вакцини внутрішньошкірно, дітям, старшим 1 року – 0,1 мл.
Також деякі вакцини вводяться перорально – через рот. Наприклад, вакцини від поліомієліту (ОПВ – жива оральна поліомієліт на вакцина) та ротавірусного гастроентериту. Краплі (2 краплі вакцини ОПВ) крапаються в рот зафіксованій дитині. Якщо дитина зригнула, то дозволяється повторити введення вакцини в тій же дозі того ж дня.
Ірина Грабовська-Микитюк, лікар-імунолог Волинської обласної дитячої лікарні,
фахівчиня з імунопрофілактики Волинського обласного центру громадського здоров’я