У 2019 році в Охтирському районі Сумської області було виявлено спалах туляремії серед тварин, про що повідомили майже усі ЗМІ та було вжито нагальних заходів із профілактики поширення цієї інфекції. Чому подія виявилася резонансною? Що таке туляремія? У чому її небезпека? Як можна нею заразитися? Та що робити, аби цього не сталося? Пояснює фахівчиня Волинського обласного центру громадського здоров’я Ірина Грабовська-Микитюк.

І знову повертаємося до кліщів, у яких розпочався пік активності.  Адже на Волині саме ці членистоногі – головне джерело вкрай небезпечної, хоча й рідкісної хвороби туляремії. Шляхи зараження та симптоми інфекції дуже різноманітні. Натомість при невчасній діагностиці та відсутності лікування гине до 70% інфікованих. У світі бактерія туляремії вважається можливим засобом біотероризму, оскільки вдихання всього 10 мікроорганізмів у вигляді аерозолю може стати причиною важкої пневмонії. У США вакцину від туляремії у 2007 році розробляли саме у рамках програми боротьби із біотероризмом.

Туляремія –  це високоінфекційне захворювання, яке спричиняє бактерія. Проявляється хвороба зазвичай через 2-4 дні після інфікування головним болем, лихоманкою з підвищенням температури тіла до  39,5 – 40 С,  нудотою, блюванням, вираженою загальною слабкістю, рясним потовиділенням. Залежно від того, яким чином бактерія потрапила в організм, виникають різні симптоми. А проникнути в організм людини туляремія може декількома способами:

• найчастіше (особливо у нашому регіоні) через укуси кліщів чи мух (при такому шляху зараження у місці укусу з’являються болючі висипання, які перетворюються на виразки, збільшуються та болять лімфатичні вузли недалеко від виразок);
• при прямому контакті з інфікованими тваринами через мікротріщини на шкірі чи слизових оболонках (при догляді за хворими тваринами, знятті шкур чи обробки тушок кроликів, бобрів, білок, мишей);
• туляремічне запалення легень (сухий кашель, біль у грудях, лихоманка) виникає в людей, які працюють на відкритому повітрі в місцях проживання інфікованих тварин та вдихають бактерію, наприклад, косячи траву;
• також заразитися туляремією можна при вживанні забрудненої бактерією води чи недостатньо добре приготованого м’яса інфікованої тварини чи птиці (тоді можливі біль в горлі, діарея);
• при потраплянні бактерії в очі виникає кон’юнктивіт із збільшенням підщелепних лімфатичних вузлів;
• найважчою формою інфекції є туляремічний менінгіт або абсцес головного мозку.

https://www.who.int/ru/news-room/fact-sheets/detail/vector-borne-diseases

Вогнища туляремії є в більшості європейських країн. У Фінляндії та Швеції спалахи захворювання, що включають сотні випадків, реєструються не рідше одного разу на десять років. У США щорічно повідомляють про декілька сотень випадків захворювання ( наприклад, у 2016 році  – 230 випадків, у 2015-му – 314 випадків). У Російській Федерації  в період 2004 – 2013 років реєструвалося  від 100 до 850 хворих щороку, а великий спалах туляремії у 2005 році пов’язали із припиненням  масової вакцинації населення на території  природних осередків.

Першу вакцину від туляремії розробили у 1946 році Гайський, Ельберт і Фейбіг, але робота над удосконаленням вакцини від туляремії триває і досі в різних куточках світу.  Та вакцина, яку використовують зараз, містить живий ослаблений мікроорганізм туляремії, вводиться внутрішньо шкірно чи нашкірно одноразово та забезпечує імунітет від хвороби на 5 років. Дозволена до використання ця вакцина із 7 років. Вакцинація населення від туляремії у Казахстані знизила кількість хворих від близько 3,5 тисяч випадків (1950-1954 роки) до 30 випадків (1991-2000 роки).

Обов’язковій вакцинації підлягають люди, які живуть на території, де інфекція є поширеною та займаються мисливством чи фермерством, працюють із дикими тваринами (ветеринари, лісники, м’ясники, люди, котрі працюють із хутром),  у полі чи лісі (георозвідка, меліорація тощо),  а також працівники лабораторій та військові.

Хоча туляремія досить рідкісне захворювання, але діагностувати його буває важко через різноманітність та неспецифічність клінічних проявів. Уражає хвороба людей різного віку, найбільше  – дітей, при несвоєчасному лікуванні туляремія може закінчитися летально.  Тому після приємного відпочинку на природі уважно огляньте себе та близьких, чи, бува, не принесли ви з лісу чи парку не тільки позитивні враження, а й кліща. Якщо належите до групи ризику за своєю діяльністю  – обов’язково вакцинуйтеся!